БУЗЬКО, КА,
Бузько, ка, м.
1) Листъ, Ciconia alba. Вх. Пч. І. 16. Тішиться, як би го бузько носом ськав. Ном. № 12676.
2) Родъ орнамента на писанкѣ. МУЕ. І. 205.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 107.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БУЗЬОК, ЗЬКА, →← БУЗЬКІВ, КОВА, ВЕ